Навіщо Бог зростив в Еденському саду дерево пізнання добра і зла? Чи може людина пізнавати добро та зло, і при цьому не грішити? Розберімося разом.
Що каже біблійний текст (Буття 2):
7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
…
15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: із кожного дерева в раю ти можеш їсти.
17 Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
Виникає запитання: навіщо було саджати в еденському саду дерево з такими смертоносними плодами? Більше того — якщо вживання плодів цього дерева є гріхом, то як ще пізнати, що є добром і що — злом?
Через неправильне тлумачення цього уривку з’явилося хибне уявлення про те, що пізнання невідривно пов’язано з гріхом; отже, корисно буде розділити ці два поняття.
Методи пізнання
Пізнання може бути емпірічним або теоретичним. Емпірічне пізнання використовує такі методи, як спостереження, експеримент, вимірювання і порівняння. Методи теоретичного пізнання: аналіз, синтез, дедукція, індукція, класифікация, формалізація, ідеалізація, абстрагування, моделювання, аналогія.
Часто можна почути запитання такого типу: «Якщо я не спробую наркотики, то как я дізнаюся, що це погано?». Це приклад того, що людина обирає експериментальний метод пізнання. При цьому цікаво, що ніхто при розумі не ставить запитань типу «як мені переконатися, що небезпечно кидатися під потяг, доки я не кинуся під потяг?». Чомусь у випадку з поїздом люди віддають перевагу іншим методам, таким як спостереження, порівняння, аналогія, моделювання. Ймовірно, людям здається, що експеримент із потягом вони точно не переживуть, тоді як смертельність наркотичних дослідів не є такою очевидною.
У випадку з наркотиками є ще одна причина спробувати: очікування задоволення, нові відчуття, «розширення свідомості» (це останнє стоїть в лапках, оскільки помутніння свідомості навряд чи можна всерйоз назвати його розширенням).
Втім, ще в давнину деякі прагматичні люди здогадалися, що сп’яніння можна досить непогано пізнавати за допомогою спостереження (уникаючи таким чином наслідків експериментального методу). Плутарх у своєму творі «Порівняльні життєписи» (Лікург, 28) пише, що спартанці «змушували ілотів* пити незмішане вино, а потім приводили їх на загальні трапези, щоби показати молоді, що таке сп’яніння».
Пізнання добра і зла
Як могло бути
Отже, Еденський сад. Перед першими людьми постає питання: який метод пізнання добра і зла їм обрати? Чи можна було уникнути експерименту, що закінчився вигнанням Адама та Єви з саду? Безумовно, так.
Дивіться самі. Бог сказав: «із кожного дерева в раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Буття 2:16-17). Чи можна було вдатися до індукції та синтезу? Адам та Єва могли міркувати так: «Бог постановив певне правило і повідомив нам про нього; дотримувати цього правила — добро, порушити його — зло». Чи відбулося б тоді пізнання добра і зла? Так. Звісно, Адам та Єва могли б і далі не мати уявлення про всі види зла, але вони точно знали б перший критерій розрізнення добра і зла: чи узгоджується ця думка, цей вислів, ця дія з Божею волею?
Як було
Що сталося: сатана поставив Єві запитання: «Чи Бог наказав: не їжте з усякого дерева раю?» (Буття 3:1). Зауважмо, що сатана намагався посіяти сумнів: «Невже Бог заборонив плоди всіх дерев?». Єва відповіла, що їм з Адамом можна їсти плоди всіх дерев, крім плодів дерева пізнання добра і зла, але їх-то вже заборонено їсти під страхом смерті (Буття 3:2-3). Далі сатана використовує відверту брехню: «Умерти не вмрете» (Буття 3:4, тобто: «Бог збрехав вам, а я кажу правду»), і веде далі: «відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло» (Буття 3:5). Ось принада, яку сатана пропонує недосвідченій Єві: «Бог приховує від вас таємне знання, але я на вашому боці, і я відкрию вам очі**!». Єва подивилася на плоди дерева пізнання добра і зла новими очима: заборону Бога забуто; натомість прийшло усвідомлення, що плоди цього дерева виглядають істівними, і принадними для очей, і що, врешті-решт, їх дуже хочеться поїсти, бо вони дають знання (Буття 3:6). Яке саме знання? Яке таке важливе знання, що його неможливо здобути, не порушивши волі Божої?
Невідомо, що думала мати всього живого, коли вона їла заборонений плід? Не знати, про що вона думала, даючи це плід Адамові. Відомо, що з’ївши цей плід, перші люди дізналися, що вони голі (Буття 3:7). Це, схоже, і все, що вони встигли пізнати.
Два знання
Ось знання, яке можна було отримати, не порушуючи заповіді Божої: «Те, що Бог звелів робити — добро; те, що він заборонив — зло». Банально? Так. І цінно. І життєво важливо.
А ось знання, яке люди отримали, порушивши заповідь Божу: «Ми — голі». Чи було це нове, нетривіальне знання? Так. І абсолютно нічого не варте. Адам і Єва усвідомили, що проблема існує, але не знали, як її вирішити. Щоби приховати наготу, вони зробили собі опаски, тобто пояси (Буття 3:7). Проблему не було вирішено, оскільки вони і в поясах залишалися нагими, адже пояс — не одяг. Як завжди, проблему розв’язав Бог: Він зробив Адаму і Єві «одежу шкуряну і зодягнув їх» (Буття 3:21).
Висновки
Навіщо Бог посадив в саду Еденському дерево пізнання добра і зла, звелівши не їсти його плодів під страхом смерті? Щоби Адам і Єва, використовуючи логіку, почали б розрізняти між добром та злом. Перші люди могли б навчитися цьому без переступу заповіді Божої; ніхто не прирікав їх на гріх, ніхто не підштовхував їх до скоєння вельми дорогої помилки з далекосяжними наслідками.
Так було в давні часи, те саме вірно й досі: по-справжньому потрібні знання можна отримати, не вдаючися до гріха. І навпаки: переступаючи волю Божу, людина не отримує нічого цінного — жодних важливих та корисних знань.
*) Ілоти — в древній Спарті землероби, що посідали положення між кріпаками та рабами.
**) Багато людей досі вірять — повторюючи помилку Єви — що Бог приховав від них щось важливе, і шукають знання де завгодно, крім Біблії. Ці люди рано чи пізно зрозуміють, що вони помилялися. Я молю Бога, щоби вони усвідомили хибність свого підходу якомога раніше, доки ще можна все виправити.
Російською мовою: Дерево познания добра и зла.
© 2017-2018 Микола Гудкович.
