Деякі християни обстоюють таку ідею: нібито поділи в церкві з доктринальних питань є прийнятними, якщо ці доктринальні питання належать до категорії «другорядних». На підтверждення цього лжевчення звичайно наводять уривок 1 до Коринтян 11:19, частину якого винесено в заголовок. Цю статтю присвячено розгляду теми поділів у церкві.


Заклик до єдності

У першому розділі першого послання до коринтян звучить заклик: «Тож благаю вас, браття, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення [schismata], але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!» (1 до Коринтян 1:10). Павло пише, що між християнами не має бути поділів.

Чому ж була потреба закликати до єдності? Бо в коринтській церкві були суперечки (erides, 1 до Коринтян 1:11) та поділення [schismata, 1 до Коринтян 11:18):

Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення [schismata], у що почасти я й вірю.

Як ми вже бачили више, цих поділів не мало бути. Тоді як розуміти наступний вірш, 1 до Коринтян 11:19?

Бо мусять між вами й поділи [haireseis] бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

З одного боку, поділів між християнами не має бути, а з іншого боку — між ними мусять бути поділи (тут словом поділ переведено грецьке hairesis, від якого походить наше слово єресь). Чи нема тут суперечності?

Що каже першоджерело?

Суперечності немає, є недоладний переклад.

По-перше, слово мусять — це грецьке dei, яке означає в першу чергу необхідність, що її диктує природа об’єктів або обставин. Павло вірить, що межі коринтянами є поділи, оскільки, якщо врахувати ту духовну атмосферу, що склалася в їхній церкві, поділи між ними були неуникненими. Апостол не каже, що поділи (єресі) є прийнятними — він просто вказує на те, що в даній ситуації їх неможливо уникнути.

По-друге, слово досвідчені. Грецьке dokimos значить схвалений, перевірений.

Поділи (єресі) — якщо вже їх не можна уникнути — повинні призводити до з’ясування того, яке із двох несумісних учень схвалено Богом.

В Коринті одни християни казали, що вони учні Павла, Кифи, Аполлоса (тобто ділилися на фракції всередині церкви; 1 до Коринтян 1:12), тоді як інші справедливо зазначали, що вони — учні Христові. Цей поділ ясно демонструє, що християни, які вважають себе учнями Христовими, праві, а їхні брати та сестри, що вважають себе учнями апостолів та інших проповідників, — помиляються.

Ідеальне розв’язання цієї ситуації таке: християни, які помилялися, мали виправитися. Якщо єретики вирішили б уперто триматися своєї помилки, то ті, хто держаться правдивого вчення, були б зобов’язані відділитися від єретиків, — адже немає нічого спільного між світлом і темрявою, і немає спільності між праведністю та беззаконням (2 до Коринтян 6:14).

Висновки

Бог вчить нас через Павла, що поділи (єреси) в церкві є неприйнятними. Крім того, Він навчає, що ніяких «другорядних доктринальних питань» не існує*.

1 до Коринтян 11:18-19 вчить, що в разі виникнення в церкві несумісних поглядів на якесь доктринальне питання, християни мусять розібратися, який саме погляд відповідає Біблії, і ті, хто помилявся, мають виправитися.


*) Деякі питання, що стосуються Біблії, але не є питаннями вчення, можна віднести до категорії другорядних. Таким, наприклад, є питання про те, чи спалив Їфтах свою доньку, а чи віддав її служити в Храмі (Суддів 11:30-40).


Російською: «Надлежит быть и разномыслиям между вами».


Див. також: Чи повинні християнки покривати голову в зібранні церкви?


 

© 2017-2018 Микола Гудкович.

Share